Мене звати Наталя і я рада вітати Вас на сторінках свого блогу!

Щасливе дитинство – це тепла хатина,

В якій у любові зростає дитина;

Це мамина пісня, бабусина казка,

Любов усіх рідних, Господняя ласка…

Щасливе дитинство – це друзів багато,

З якими і будні минають, як свято!

Це щедрі сюрпризи і здІйснені мрії,

Казкові бажання і щирі надії…

Щасливе дитинство – в щасливій родині,

Яка все найкраще плекає дитині!

Благаєм, дорослі, зробіть все можливе,

Щоб квітло у світі дитинство щасливе!!!

Створюючи свій блог, я сподіваюсь на обмін досвідом з колегами, встановлення тісного взаємозвязку з батьками своїх вихованців.

Моя педагогічна філософія полягає у створенні нової незалежної, креативної особистості, яка не залежить від випадків сучасності, а полягає у сприйнятті дійсності через пізнання свого внутрішнього світу. Дитина повинна мати змогу сприймати Всесвіт через своє внутрішнє «Я», а не через «Я» інших поколінь. Я прагну послугуватися набутим у ході історичного розвитку людства досвідом для інтеграції особистостей, для розширення і вдосконалення взаємодії дитини з навколишнім світом через особисте ставлення до нього, поєдуючи відображення актуальних життєвих цінностей та потреб з духовно-гармонійним існуванням. Крім того, великий аспект приділяється національно – патріотичному вихованню дошкільника , бо це є майбутнім сприйняттям покоління мети та цілей свого існування.

Я працюю над проблемою: «Використання нетрадиційних методів роботи з казкою у навчально – виховному процесі з дітьми дошкільного віку».

Коли я навчалась в Педагогічному коледжі і потрапила у дитячий садок на педагогічну практику, готуючи свої перші заняття, плануючи прогулянки, спостереження, я зрозуміла, що підтримувати увагу і зацікавленість дітей не так вже і легко. І на допомогу пришла звичайна казка. Діти із задоволенням перетворювались на знайомих героїв, зустрічали хлібом-сіллю казкових персонажів. Вигадували нових із своїми історіями і пригодами. Вже тоді я зрозуміла, що і надалі буду користуватися казками у своїй роботі не тільки на заняттях з художньої літератури. Але методичних порад з даної теми майже не було.

Опрацювавши методичну літературу авторів – новаторів щодо виховання казкою дітей дошкільного віку я розпочала впроваджувати рекомендовані авторами форми робіт, поступово збагачуючи своїми ідеями та розробками.

 Казка - це великий витвір народу, де передається досвід поколінь не у вигляді моралі і розповіді, а зрозумілій дошкільникам за змістом цікавій формі. Велика роль надається й національно -патріотичному вихованню, яке згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти, «...має здійснити  одне з чільних місць у сучасній педагогічній системі на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури...».

Така постановка питання націлює нас на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”. 

У своїй роботі я співпрацюю з методистом і психологом, інструктором з фізичної культури і музичним керівником. Співпрацюючи з ними, можна отримати важливі результати у формуванні банку життєвих ситуацій і психічних явищ.